Я написав пост в формі власного запитання і відповіді. Його зміст розкритикувала Лєна. Тому я не можу не відповісти.
Лєна:
"Після серії твоїх власних запитань, у мене з'явилася серія своїх.
Наприклад:
1) Звідки стільки фарсу? У кожному реченні чується злоба. Звідки стільки злості на життя?
2) Якщо сенс життя у самовдосконаленні, то виходить що ми живемо без сенсу, тому що грані самовдосконаленню немає. Можна постійно вдосконалюватись більше і більше.
3)У банку є посада кредитного експерта-філософа? Це так. Поміж іншим."
Відповідь Ікалюка:
Лєна я дуже вдячний тобі тому що твоя оцінка була щира. Це головне почути оцінку не прикриту масками і обманом. Якщо Ти можеш то надалі пиши те що думаєш. Для мене це буде великою цінністю.
Але Лєна чому ти не можеш сказати мені про це прямо у ввічі. Звичайно, у формі блога чи листа це зробити легше бо немає візуального контакту.
1. Щодо фарсу, злоби і злості на життя. Можливо я дещо перегнув палку. Але щоб критика була конструктивна я прошу тебе - наведи приклади і обгрунтуй думку.
2. "Меж самовдосконаленню немає то сенсом життя це бути не може." Лєна, якщо в чомусь немає межі то воно не перестає існувати.
3. Я вважаю, що з мене філософ як з щуки рак. Чехов був лікарем, Хемінгуей - журналістом, Ленін - юристом, а Янукович - зеком.
